top of page
  • Writer's pictureEPAIU

Думати про завтра, діяти – зараз. Підсумки Пʼятої щорічної конференції EPAIU

Updated: Sep 8, 2023

24-25 травня Екологічна Ініціатива фонду “Відродження” (EPAIU) провела свою пʼяту, щорічну конференцію. Дводенне обговорення було присвячене реформі управління відходами. Левова частка доповідей учасників і дискусій стосувалась відходів, які продукує повномасштабна війна, і реформуванню системи їх управління в контексті відновлення і євроінтеграції – процесів, які варто планувати заздалегідь, і діяти вже зараз.


Конференція пройшла за фінансової підтримки Швеції, за сприяння якої фонд “Відродження” уже протягом пʼяти років впроваджує Екологічну Ініціативу EPAIU, спрямовану на розвиток громадських організацій, які працюють в екологічній сфері.


Співорганізатор заходу – ГО “Нуль відходів Львів”, яка входить до інституційної когорти Ініціативи EPAIU і має багаторічний досвід роботи та експертизу в темі поводження з відходами. Впродовж двох днів екологи, громадськість, бізнес та влада дискутували і шукали оптимальні рішення для нашої країни у сфері, яка лише на перший погляд здається другорядною під час війни. Проте якщо “копнути глибше”, можна побачити, що тема відходів стосується як стратегічних процесів відновлення України під час і після війни, так і побутових проблем на рівні громад. А складний і жорстокий період війни є водночас періодом змін і надій. Надій на європейське майбутнє України у європейській спільноті. І цьому передують реформи, зокрема системи управління відходами.


“Від практик до реформи: система управління відходами у контексті відновлення України, євроінтеграції і зміни клімату”. Під такою назвою відбулася П’ята щорічна конференція EPAIU.


До обговорення долучились представники й представниці десятка організацій, що займаються природоохоронною діяльністю, адвокатують сталі та “зелені” рішення, досліджують довкіллєві проблеми та шукають практичні способи їх вирішення. Серед них – грантери Екологічної Ініціативи фонду “Відродження”, а також партнери з інших напрямів його роботи: розвитку аналітичних центрів, територіальних громад та впровадження євроінтеграційних політик в Україні. Були також і представники місцевої влади та Міндовкілля, адже діалог з безпосередніми виконавцями плану відновлення України важливий на усіх його етапах. Цікавим був іноземний досвід і успішні практики, якими поділилися експерти з інших країн Європи, зокрема Швеції, Італії та мережі Zero Waste Europe.


Повний запис двох днів (перший) (другий) конференції можна переглянути уже зараз на сторінках фонду “Відродження” та “Нуль відходів Львів”, або на сторінці події у Фейсбук.



Хоча війна і змістила акценти з екологічних реформ, їй не вдалося відтягти увагу від довкілля як такого. Стійкістю і екологічною відданістю українців можна пишатися і захоплюватися. Наприклад, щоб взяти участь у панельній дискусії “Відходи війни: що робити?” один із учасників – Максим Бубруєнко з ТзОВ “Екологічні ініціативи” під’єднався до трансляції прямо з фронту, адже зараз він захищає нашу державу у складі ЗСУ. А виступ заступника міського голови Хмельницької міської ради Миколи Ваврищукасупроводжувало оповіщення про повітряну тривогу у його місті. Але це – реалії у яких ми живемо, і попри все збираємось разом, аби планувати людиноцентричне і орієнтоване на довкілля відновлення і реформи.


Стан довкілля сьогодні, як ніколи, на часі. Росіяни знищують не лише наші домівки, але й цілі екосистеми та заповідні зони. Руйнівна сила російської агресії загрожує нашим життям зараз і нашому майбутньому, тому що наслідки екологічних злочинів росії Україна та світ відчуватимуть і після перемоги. На щастя, і держава і громадянське суспільство України уже реагують на потенційну загрозу – моніторять ситуацію, оцінюють можливі наслідки, планують подальші дії.


Тож значне місце в обговореннях ми виділили питанням ролі громадських еко-організацій у системі менеджменту відходів, причому як у hard impact сенсі (вплив на формування законодавчої і регуляторної бази), так і у soft impact – зміні ставлення пересічних громадян, зміні ситуації на “низовому рівні” через впровадження драйвових моделей практик, які апробують і впроваджують громадські організації.


Зі вступними промовами виступили Олександр Сушко, виконавчий директор фонду “Відродження” та Марія Ліндґрен-Салтанова, заступниця Голови місії Посольство Швеції в Україні.


“Війна триває, і ми не знаємо її остаточної ціни. Але ми точно знаємо – після перемоги Україна має стати іншою. Європейська інтеграція дає низку шансів модернізувати Україну, використовуючи найкращі практики, апробовані в інших країнах”, – сказав Олександр Сушко.




Він також відзначив, що хоч тема управління відходами є, начебто, технократичною сферою, вона істотно впливає на життя людей: “Не даремно зараз так багато розмов про засмічення планети – вчені уже давно сигналізують про перевантаження планети відходами. Європейський Союз має достатньо просунуті стандарти управління відходами, а Україна має час і можливість залучити його допомогу, аби спиратись на перевірені рішення і технології. Не зважаючи на драматичність моменту, в якому ми знаходимось, є усвідомлення – нам нема куди відкладати. Відповідати на питання “якою буде Україна?” і “яким буде відновлення усієї країни?” потрібно вже зараз.”



Марія Ліндґрен-Салтанова відзначила, що підтримка України Швецією в сфері захисту довкілля була і залишається сталою. І не лише тому, що весь світ підтримує Україну. Те, що ми робимо тут, важливо і самому Європейському Союзу:

“Кліматична нейтральність і робота над скороченням відходів, підтримка впровадження принципів циркулярної економіки та тривалої сталості процесів – є одним з пріоритетних напрямків ЄС. Тому ця конференція відбувається в дуже доречний час. Україна працює над реформами – є політична воля, є поштовх – і це важливо в контексті поточних намагань.” – зауважила вона.


Тематична частина конференції розпочалася панеллю “Реформа управління відходами в Україні у контексті відновлення і Європейського зеленого курсу”. Модерувала її менеджерка фонду “Відродження” Оксана Дащаківська. Про хід реформи і готовність до вступу в дію закону про управління відходами та відповідність контексту відновлення України розповів Роман Філоненко (Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів).


Кейси Швеції – країни, яка має досвід кращих технологій в управлінні відходами, презентував Вейне Віквіст зі Шведської асоціації поводження з відходами, екс-керівник сміттєпереробного підприємства у місті Мальме. На його думку, рушійними силами системи управління відходами є технології для глибинної переробки відходів задля повторного використання, правила, закони, норми, які приймаються на усіх рівнях управління і найважливіше – прийняття мешканцями.



Ензо Фавойно, науковий директор Zero Waste Europe розповів чому підхід zero waste міст (міста нуль відходів) є ключовим в належній реформі управління відходами, розповів про роботу zero waste у операційному аспекті і систему “плати за те, що викидаєш”.


“Наша спільна глобальна ціль – мінімізувати залишкові відходи. Важливим є роздільний збір органіки, адже вона має вагомий вплив на підвищення циклу рециклінгу, а також на зміну клімату. І це те, що потрібно і можна робити у великих містах. … Якщо є правильна комунікація і налагоджений процес, то все вдається. До прикладу, після повномасштабного вторгнення в Україну кількість українців, які живуть у Мілані, збільшилася вдвічі, до 20 000 осіб. І всі вони швидко навчилися правильно сортувати відходи. Налагоджена система стимулює поведінкові зміни”, – наголосив Ензо Фавойно.


Про діяльність ГО “Нуль відходів Львів” допомогти муніципалітету Львова впровадити застосування інструментів на шляху до статусу zero waste міста розповіла виконавча директорка організації Ірина Миронова. “Представлені кейси Швеції та Італії для України можуть бути за зразок. Управління відходами, це не лише про сортування. Це про все: про наше ставлення до щоденного життя, звичок, наслідків, майбутнього”, – зауважила вона.

“Нам усім потрібно багато працювати над рамковими угодами до законодавства щодо утилізації відходів, відходів поведінки, управління відходами на національному рівні. Хотілося б щоб ми, як громадянське суспільство, не забували, що багато залишається до вирішення на рівні громади. На жаль, багато ще проблем попереду, після завершення війни. Мене вражає глибина і експертиза, якої ми вже набуваємо у цих темах. Це може бути умовами до появи пілотів, інноваційних рішень якими ми будемо готові ділитися”, – резюмувала дискусію менеджерка фонду “Відродження” Оксана Дащаківська.


Питаннями до обговорення у панелі “Галузеві закони у сфері управління відходами” були огляд законодавства: законопроєкти про відходи упаковки, обмеження обігу виробів з одноразового пластику, закон про обмеження обігу пластикових пакетів на території України; ключовий інструмент політик – розширена відповідальність виробника і те, як забезпечити реалізацію на місцях; взаємодія органів влади, бізнесу, та громади; легалізація неформальних збирачів відходів у системі.


“На даний момент відходи в Україні перебувають поза контролем. Скільки їх утворюється? Скільки обробляється? Ми не маємо точних даних. Рамковий закон визначає ієрархію управління відходами, як основний принцип державної політики”, – зауважила Тетяна Тевкун, менеджерка реформи управління відходами з команди підтримки реформ при Міндовкіллі.


Микола Ваврищук, Заступник міського голови Хмельницька, додав, що реформи неможливі без відповідальних мотивованих людей на місцях. І вони є. І їхня мотивація не гроші, а інвестиції у майбутнє, у чисте довкілля.


Любов Бокало, аналітикиня ГО “Нуль відходів Львів”, поділилася результатами проведеного організацією дослідження складу та ролі групи неформальних збирачів вторсировини в управлінні відходами міста. Більше про нього можна дізнатись тут.


Модераторка цієї панелі Наталя Андрусевич (Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”) зауважила, що попереду багато роботи на різних рівнях: політики, законодавства, практичної імплементації. “Ми почули багато прикладів активності громадських організацій, активістів, і це надихає. Але нам треба на рівні законодавства зафіксувати усі ці речі, закріпити відповідальність, закласти у законах усі важливі деталі. Тому дуже важливо чути громади, міста. Залишається великий пласт роботи із мешканцями, громадянами. І це в силах громадських організацій з ними працювати, вчити, переконати”, – додала вона.


Про те, як громадські організації впроваджують практики поводження з відходами у своїх громадах і що роблять для заохочення еко-звичок у місцевих мешканців, зокрема у молоді, розповіли Тетяна Жавжарова (ГО “Екосенс”, м. Запоріжжя), Наталя Стародубець (ГО “Бери і Слав”, м. Берислав – м. Дрогобич), Іван Калоша (ГО “Запоріжжя без сміття”, м. Запоріжжя), Олена Савченко (ГО “Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу”, м. Краматорськ – м. Івано-Франківськ).


Лекції з “екопсихології”, воркшопи, плогінг, висадка дерев, суботники з плетінням маскувальних сіток із залишків тканин та проактивна комунікація з людьми – ці маленькі кроки на рівні навіть однієї невеликої громади можуть ставати початком ширших змін. Тому що їхній початок лежить в площині зрощення нових екоорієнтованих навичок. Ініціативи, які спікерки та спікер цієї панелі представили учасникам, були підтримані Екоініціативою фонду “Відродження” в рамках конкурсу малих грантів для організацій з півдня та сходу України.


Проєкти, які представили Олена Савченко і Тетяна Жавжарова, також доводять – сміття може бути корисним і з нього можна робити як цікаві артоб’єкт, так і прикладні речі. До речі, команда Екосенсу також підготувала виставку виробів апсайклінгу, які створив “зелений майстер” Дмитро Коршиков.


Наталя Стародубець з ГО “Бери і Слав” пояснила як їх організація працює з молоддю, створивши сортувальну станцію на базі школи в Дрогобичі. Команда “Бери і Слав” також проводить просвітницькі заходи для дітей і підлітків, а в лютому провела конкурс “Ми – екосвідомі діти майбутнього”, в рамках якого діти створювали відео у Тік-ток про екосортування, малювали плакати, картини і робили “поробки” з вторсировини.


Іван Калоша з “Запоріжжя без сміття” представив їхній проєкт зі збору кришечок, з яких потім команда створила лавку в місцевому парку. Так вони показали, що екозвички можуть давати громаді потрібні та корисні речі.


“Екологічно успішна Україна в майбутньому – це синергія законотворців, які продукують закони, експертів, виконавчої влади і громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють на місцях, у громадах. Не треба знецінювати чи недооцінювати їхній вклад, якщо вони працюють у невеликих за чисельністю громадах. Всі разом ми робимо дуже важливу справу. І ця синергія допоможе нам усім”, – зауважив Сергій Пронкін, керівник ГО “Нова Дружківка”, модератор цієї панелі.


Багато уваги ми приділили і темі “Відходи війни: практики громадських організацій у вирішенні проблеми”. Мова йшла про відходи руйнування та переробку відходів у воєнний та поствоєнний час.


Надія Кугук з ГО “Нуль відходів Львів” розповіла про рішення, що їх організація запропонувала місту, аби зменшити обʼєм відходів у гуманітарних штабах Львова – багаторазові гастроємності для доставки їжі замість одноразового паковання, зворотний посуд і тару, замість одноразових, посудомийні машини для закладів, які готували їжу для ВПО тощо. Досвідом також поділилися Анна Амбросова з громадської спілки “Досить труїти Кривий Ріг”. Зараз організація якраз проводить дослідження відходів руйнувань. “Що таке відходи війни? Це нерозірвані снаряди та уламки від них, згорілий транспорт та військова техніка, використані одноразові системи NLAW, акумулятори та руїни будівель. Це все містить і небезпечні відходи” – пояснила Анна. Вона також представила проміжні результати дослідження та необхідні кроки для подолання можливої кризи з цими відходами.



Вікторія Шимон розповіла про досвід французької компанії “Нео-Еко”, яка лише нещодавно зайшла в Україну та намагається шукати практичні рішення для відбудови України. Їхній пілотний проєкт “Гостомель” спрямовано на відбудову містечка шляхом циркулярної економіки. Крістіна Брігіда з “Еколтави” теж поділилась результатами їхнього дослідження морфології ТПВ у приймаючих громадах.


Участь у дискусії також взяли Максим Бубруєнко (ТзОВ “Екологічні ініціативи”) та Денис Павловський (ГО “Агенція з хімічної безпеки”), який розповів про шкоду азбесту, що повсюдно використовувався під час будівництва в СРСР, і зараз розкиданий внаслідок руйнувань будівель.


Олексій Орловський, директор програми “Демократія і належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”, підсумував цю панель так: “Війна нас змушує переосмислювати окремі моменти, над якими раніше не замислювалися чи не звертали на них уваги. Це нас підштовхує, щоб у процесі нашої перебудови, оновлення нашого життя, зміні того, що зазнало руйнувань, ми по-іншому підходили до вирішення цих проблем і діяли екологічно.”



Як саме? Олексій запропонував такі рішення – розробити загальні правила, принципи і маркування відходів. “На жаль, ми ще не дійшли до того, щоб незалежно від місця нашого фізичного проживання, перебування в межах України ми себе однаково поводили, мали однакові правила, підходи, як у Швеції. Треба багато і довго працювати, щоб виробити однаковий стиль, підхід, розуміння для всієї країни. Приємно, що у нас починають з’являтися міжнародні компанії, які готові працювати з цими специфічними складними відходами, які утворюються в процесі війни. В перші місяці війни ми мало чули і знали, що є такі практики, і тоді системного підходу не було. Тепер він налагоджується” – вважає Олексій Орловський.


Про ланцюжок органічних відходів – виробництво біогазу – компостування – добриво для сільського господарства, біогаз та метан з органічних відходів як важливе джерело відновлювальних джерел енергії розповіли Альберто Конфалонері (Italian Composting Association) та Яміт Нафталі (Home Biogas), в рамках останньої тематичної панелі конференції.



Дискусію про децентралізоване і централізоване компостування органічних відходів, практики в громадах, рекультивацію полігонів, зменшення відходів і управління органічними відходами продовжили Анна Прокаєва (ГО “Центр громадських та медійних ініціатив”, м. Люботин), Наталя Сеник (ЛКП “Зелене місто”, м. Львів) та Микола Шлапак, експерт з питань зміни клімату.


Від Zero Waste до Zero Emissions: кейс Львова за матеріалами звіту Global Alliance for Inceneration Alternatives представила співавторка звіту Ірина Миронова. Як підхід Zero waste місто – допомагає зменшити викиди парникових газів та сприяти адаптації до зміни клімату розповіла Маріелла Вілейла (Zero Waste Europe).

Також експерти спілкувалися про глобальну ініціативу щодо скорочення викидів метану та національний план дій щодо викиду метану з полігонів ТПВ та відходів сільського господарства.



“На шляху до європейської інтеграції і у процесі відновлення України нас чекає дуже багато роботи і ця робота має бути синергетичною. Ми повинні об’єднувати зусилля задля зміцнення і підсилення одне одного. Конференція – це майданчик для спілкування, обміну досвідом, спільної роботи і вирішення завдань”, – зауважила Тетяна Кухаренко, керівниця Екологічної ініціативи EPAIU фонду “Відродження”.


Ірина Миронова, співорганізаторка конференції, також відзначила: “Управління відходами – це завжди актуальна тема. У часі війни – це критичний сервіс для приймаючих громад, де кількість мешканців миттєво збільшується вдвічі. Відповідно генерується набагато більше відходів, які потрібно утилізувати. Ті міста, які мали кращі системи управління відходами легше справилися з таким навантаженням. .. Але наше завдання, щоб у майбутньому археологи не знаходили їх аж занадто багато. Є багато європейського, світового досвіду. Його треба вивчати, застосовувати, локально адаптовуватися. Хоча шлях цей не простий, ми бачимо куди рухатися далі”.




Текст огляду: Надія Кугук (“Нуль відходів Львів”), Олександра Оберенко (Міжнародний фонд “Відродження”)


***

Ми б могли ще багато написати про цю конференцію, та краще нехай за нас говорять ті, заради кого існує і працює Екологічна Ініціатива EPAIU – наші грантери.


Тетяна Жавжарова, ГО “Екосенс”


Сергій Пронкін, ГО “Нова Дружківка”



Євген Хлобистов, Кримськотатарський ресурсний центр



Ольга Лящук, ГО “Екоклуб”



Ірина Миронова, ГО “Нуль відходів Львів”



***

Конференція пройшла в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики і адвокації в Україні, що здійснюється міжнародним фондом “Відродження” за фінансового сприяння Швеції.

2 views0 comments

Kommentare


bottom of page