top of page
  • Writer's pictureEPAIU

Злочини проти довкілля: як екологи планують притягнути росію до відповідальності

Updated: Jan 25, 2023

Тиждень тому увага всього світу була прикута до перших фотосвідчень геноциду українців росіянами у київському передмісті. Уже ні в кого немає сумнівів щодо злочинного характеру дій окупантів, заборонених на міжнародному рівні та несумісних з поняттями людяності та гідності.


росія, безумовно, має понести відповідальність за злочини проти людяності, у чому міжнародним судам допоможуть свідчення України та ратифіковані документи й конвенції. Що ж до шкоди довкіллю, вчиненої за 50 днів війни росіянами, і яка має безпосередній вплив на здоров’я та життя українців, міжнародна спільнота ще не має універсального документа, який би визначав ту чи іншу дію як військовий злочин проти довкілля.


Внаслідок захоплення російськими військами Чорнобильської та Запорізької АЕС ризик ядерної небезпеки для усієї Європи збільшився до найвищого рівня з часів Чорнобильської катастрофи. Потрапляння ворожої ракети у цистерни з азотом у місті Рубіжне, руйнування нафтобаз та великі пожежі призводять до токсичного забруднення атмосферного повітря, забруднення земель і водних ресурсів шкідливими речовинами по всій Україні. За даними українського Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, понад третина території заповідних зон використовується російськими військами у бойових діях, а це 900 об’єктів природно заповідного фонду площею 1,24 млн га. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га, яка простягається не лише територією України.


Усі ці дії російської армії несуть загрозу життю мільйонів людей та тварин не лише в Україні, а й за її межами. Але чи понесе росія відповідальність за цю шкоду у кримінальних судах не лише з точки зору відшкодування за знищену інфраструктуру, а і як за військовий злочин – питання все ще відкрите.

У березні 2022 року Міндовкілля України створило робочу групу з документування злочинів проти довкілля. До цієї групи увійшли й інституційні партнери Екологічної ініціативи Фонду – Екодія, Збережи Дніпро та Досить Труїти Кривий Ріг.


Практичне завдання робочої групи – моніторити та фіксувати наслідки для довкілля від російської агресії, які потім будуть передані до міжнародних судів, що розглядатимуть військові злочини.


Але екоактивісти наполягають, що також важливо донести до світової спільноти, що воєнна агресія росії проти України має засуджуватись не лише на рівні політичному, економічному та правозахисному, але й з точки зору шкоди довкіллю. Враховуючи нерозривний зв’язок стану довкілля зі здоров’ям цивільного населення та нашим існуванням як таким, розглядати цю шкоду необхідно як військові злочини, за які росія відповідатиме у міжнародних судах.


Як із цим працюють інституційні партнери нашої Екоініціативи (EPAIU) – розповідаємо у цьому матеріалі.


Після 24 лютого кліматичний відділ організації переорієнтувався на моніторинг злочинів проти довкілля. Організація увійшла до створеної Міністерством робочої групи та вже наприкінці березня нарахувала 111 випадків, які можуть вважатись злочинами проти довкілля та розглядатись у міжнародних судах.


Активісти «Екодії» збирають інформацію з медіа, соцмереж і Telegram-каналів щодо подій, які завдають або можуть потенційно завдати шкоди довкіллю. Зібрані дані попередньо обробляються та передаються Міністерству. Наприкінці березня «Екодія» підготувала свій огляд злочинів росії проти довкілля України, з якими можна ознайомитись на сайті організації. Серед зафіксованих злочинів – обстріли та бомбардування промислових та енергетичних об’єктів, спалювання лісів, підрив нафтобаз, забруднення Чорного та Азовського морів (насамперед через затоплення кораблів). Але збір даних – це лише одна частина роботи.


«Ми також спробували проаналізувати географію злочинів і зробили базовий огляд. – розповідає виконавча директорка «Екодії» Наталя Гозак, – Далі думаємо над тим, що важливо провести глибші дослідження – як ці дії можуть вплинути на якість повітря, водних ресурсів та здоров’я людей. Бо тут недостатньо сказати, що була завдана шкода. Потрібно ідентифікувати як саме та чи інша пожежа або вибух впливатимуть на людей.»


Тож наразі «Екодія» шукає експертів, які зможуть взятись за такі ґрунтовні дослідження, використавши уже наявні кейси шкоди довкіллю від воєнних конфліктів.

У роботі з фіксацією злочинів також дуже важливі живі свідчення з місця подій. Наприклад, пожеж, що утворюються внаслідок вибухів, обстрілів чи навмисних підпалів. Тому «Екодія» закликає усіх, хто стає свідком шкоди завданої довкіллю внаслідок російської агресії, надавати усю безпечну для себе та дозволену в умовах воєнного стану інформацію.


Зробити це можна надіславши листа на ekozlochyn@ecoact.org.ua . Усі свідчення також будуть передані Міністерству захисту довкілля та використані у позовах до міжнародних судів.


Окремою складовою роботи «Екодії» зараз є зовнішня комунікація та адвокація. Члени та членкині організації ще у перші тижні ініціювали з десяток інтерв’ю для українських, шведських, норвезьких, німецьких та інших закордонних видань. У розмові з міжнародними партнерами вони постійно наголошували на усіх небезпеках, що їх військова агресія росії несе для довкілля, та необхідності визнавати ці дії військовими злочинами.


Наталя Гозак упевнена – усе, що можна буде зробити задля притягнення росії до відповідальності буде зроблено, і не останню роль у цьому відіграватиме співпраця громадянського суспільства та держави.



«росія – це ворог, якого можна прирівняти до терориста, що навмисно створює загрозу як українцям, так і всьому світу», – заявила під час круглого столу про злочини проти довкілля Ірина Черниш, виконавча директорка ГО «Збережи Дніпро». Саме ця принципова позиція і визначає діяльність організації у фіксуванні впливу російсько-української війни на довкілля – зібрати і зафіксувати усі докази умисних злочинів і домогтися справедливого покарання та відшкодування.


Для цього у SaveEcoBot, проєкті організації, яким користуються сотні тисяч українців, з’явилася спеціальна функція, щоб повідомляти про злочини проти довкілля. Цей функціонал створено у співпраці з Міністерством захисту довкілля. Українці можуть сфотографувати та описати наслідки такого злочину і передати його екологам, які проаналізують і систематизують ці факти, щоб долучити їх до загальних претензій України до Росії. Такими в організації бачать як масштабні катастрофи, на кшталт підриву цистерн з азотною кислотою в Рубіжному, так і дрібніші злочини, такі як підпали чи вирубку лісу.


До слова, підпали трави українськими громадянами «SaveDnipro» також відслідковують. Адже хоча це не екозлочин, за який можна притягнути росію до відповідальності, але в умовах війни невиправдане завантаження пожежників також може мати фатальні наслідки.


Одним з ключових і найбільш загрозливих злочинів у «SaveDnipro» вважають захоплення ядерних об’єктів: Чорнобильської (наразі звільнена Україною) та Запорізької атомних електростанцій. Саме на карті «SaveDnipro» ще в перші дні війни стало помітним зростання рівня радіаційного забруднення у Чорнобилі. З посиланням на дані «SaveDnipro», про це зростання заговорили не лише в Україні, але й в багатьох європейських країнах. Такі дії також розцінювали як злочин проти довкілля.

Паралельно «SaveDnipro» продовжує пояснювати громадянам те, що таке екозлочини, як діяти, коли стали їх свідком і як врятувати себе від їх наслідків.


В організації вірять, що інформацію про злочини проти довкілля можна буде використати на процесі Міжнародного кримінального суду над росією. Попереду ще багато спільної з державою роботи по розробці методології оцінки збитків, їх аналізом і стягненням компенсацій з ворога.



Команда ініціативи «Досить труїти Кривий Ріг» щодня виходить на спільні наради, щоб узгодити свою роботу в умовах війни. Адже з кінця лютого активісти працюють з кількох міст і країн. Сьогодні експерти організації працюють разом з Міністерством захисту довкілля та Державною екологічною інспекцією, щоб допомогти фіксувати та аналізувати злочини проти довкілля, які Росія вчиняє в Україні.


ДТКР збирає і систематизує інформацію про злочини проти довкілля у Дніпропетровській та сусідніх областях. Після завершення бойових дій експерти планують виїхати зі спеціалізованим обладнанням на місця зафіксованих екозлочинів і заміряти там стан довкілля – забруднення землі, води, повітря і таке інше. Одна з проблем, з якою зіштовхується організація – відсутність нормативно-правової бази для вимірювання шкоди довкіллю в умовах війни. Тому зараз, разом з іншими організаціями, експерти ДТКР працюють над змінами до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Схожого законодавства не існує в інших країнах, а отже методологію доводиться напрацьовувати з нуля. Втім, саме належна фіксація злочину збільшує шанси на те, що росія відповість за зроблене.


Крім іншого, організація посилила міжнародну адвокацію і зараз активно розповідає європейцям правду про те, що Росія робить в Україні, в тому числі й у сфері злочинів проти довкілля. Наприклад, нещодавно Олена Шафранова, координаторка ініціативи, розмістила статтю про ризики для ядерних об’єктів у ЗМІ Відня – міста, де знаходиться головний офіс МАГАТЕ. Зараз вона думає над проведенням у Відні акції прямої дії.


У ДТКР вірять: якщо пройти усі етапи, підготувати якісну нормативку, зібрати факти, заміряти вплив на довкілля і прийти з цими даними у міжнародні інстанції – ми зможемо отримати компенсації. Але, на жаль, частина шкоди довкіллю України є невідновною.


Ініціатива з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU) здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за підтримки Швеції. Основна мета – розвинути когорту ІГС, інституційно спроможних, із прозорим управлінням, підзвітних, які визнаються у середовищі екологічних організацій, які поширюють цінності чистого і здорового довкілля, які спроможні осмислювати проблеми довкілля та адвокатувати інтеграцію довкіллєвих питань у державні політики і місцеві стратегічні програми розвитку.




3 views0 comments

Commentaires


bottom of page