top of page
  • Writer's pictureEPAIU

Людство відкрило скриньку Пандори і забуло про це. Про що говорили на Першій еко-конференції EPAIU

19 листопада у Києві відбулась Перша річна конференція Ініціативи з розвитку екологічних організацій “Сильні і сталі екологічні громадські організації: підтримка інституцій і практик”. В рамках події понад 140 учасників події дискутували та обмінювались ідеями заради чистого і більш стабільного довкілля.


У фокусі конференції – екологічні організації України та зміцнення їхнього інституційного потенціалу, а також виклики, потреби та можливості, які постають перед ними.


Ключове питання, яке обговорювалось під час конференції: що означає бути і як стати професійною екологічною громадською організацією? І який зміст вкладають у поняття «професійність» громадські організації і влада, та як їм співпрацювати?




«Для нашого фонду це дуже важлива тема. Громадянське суспільство відкриває надзвичайно великий потенціал в екологічній сфері, співпрацюючи з державою та бізнесом, щоб сьогоднішнє та наступне покоління мало найважливіше – чисте і здорове довкілля», – заявила Інна Підлуська, Заступниця директора Міжнародного фонду «Відродження».


Сесилія Круна, Керівниця відділу підтримки реформ, Посольство Швеції в Україні, розповіла про тиск на еко-активістів у всьому світі та зазначила, що ми повинні думати про їх захист.


Перша дискусійна панель була присвячена тому, як громадянське суспільство може допомогти покращити політику і практику захисту довкілля, та що потребують інститути громадянського суспільства для посилення їхньої ролі.


Дослідницька група, зокрема Світлана Матус і Галина Левіна, презентували базове дослідження про основні проблеми довкілля по регіонах України, стан розвитку екологічної політики України та перспективи посилення участі організацій громадянського суспільства.


Дослідження було проведено на замовлення Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні МФ “Відродження” (EPAIU).


У ході дослідження, зокрема, зробили моніторинг кількості інститутів громадянського суспільства, які на сьогодні є “живими” і активно займаються екологічними питаннями. Таких було виявлено 272 із 1860 зареєстрованих. Варто наголосити, що одним із критеріїв життєдіяльності громадських організацій є постійно оновлювані сайти та екаунти в соцмережах, тобто комунікація організацій про свої здобутки та поточну діяльність. Також проаналізували можливості державного фінансування громадських організацій, і як ними скористалися НУО.


Повний текст дослідження розмістимо на сайті пізніше, а з презентацією можна ознайомитися за посиланням:


Інші питання, що розглядалися:

  • Синергія заради довкілля: як / чи можуть співпрацювати екологічні громадські організації і підприємці?

  • ЕКОЛОГІЯ мінус КОРУПЦІЯ: як може виглядати майбутнє?

  • Як ЗМІНА КЛІМАТУ вплине на ДОВКІЛЛЯ і ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ та ГРОМАДИ? Що можуть зробити екологічні інститути громадянського суспільства?

Як влучно зазначив Святослав Павлюк, член Правління Міжнародного фонду «Відродження», ми все ще не розуміємо масштабу проблеми. Адже протягом одного тижня ми спершу сміємося з Грети Тунберг, а потім, коли у Києві стоїть смог, виходимо з плакатами «машини нас вбивають».




За його словами, є кілька питань, на які важливо звернути увагу в першу чергу:

  • За екологію та чистоту треба платити, зокрема ми маємо застосовувати чистіші технології.

  • Рівень довіри населення вищий до громадських організацій, ніж до державних інституцій. Тому дуже важливо, щоб такі організації ставали більш професійними.

  • В цей діалог про довкілля необхідно залучати «міста» – тобто адміністрації/мерів, які будуть впроваджувати екологічні програми. «На даний момент вони цього не демонструють, але мають бути включені в діалог», – прокоментував Святослав Павлюк.

На важливості співпраці усіх стейкхолдерів, які впливають на вирішення екологічних проблем наголосила Саломе Зурабішвілі з Global Compact Network Georgia:

“Потрібно розвивати співпрацю між стейкхолдерами, оскільки влада сама об”єктивно не може справитися з усіма екологічними проблемами країни. Потрібно долучатися і громадянському суспільству, зокрема громадським організаціям, конструктивними діями, а не лише займати позицію watchdogs”.


Хоча в поглядах учасників події виникли розбіжності на питання про взаємодію між зацікавленими сторонами (зокрема з бізнесом) та про визначення “професійності” громадських організацій, проте вони були одностайні в одному – що найкращий час для турботи про довкілля – це вже сьогодні.


Конференція відбувалася в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, яка виконується за фінансової підтримки Швеції.



2 views0 comments

Comments


bottom of page