top of page
  • Writer's pictureEPAIU

"Можливості громадського моніторингу прісних вод у надзвичайних умовах війни", дослідження ДТКР

росія у війні проти України використовує терористичні методи. Зокрема, руйнує мережі водопостачання та каналізації, промислові об’єкти, що спричиняє забруднення вод. Через це міста та села України залишаються без систем централізованого водопостачання та доступу до чистої води. Тому необхідно знати про доступні громаді альтернативні джерела водопостачання та вміти оперативно перевірити якість води в них.

Це питання обговорили під час події «Можливості громадського моніторингу прісних вод у надзвичайних умовах війни», яку організували грантери Ініціативи EPIU "Досить труїти Кривий ріг". До них приєдналися експерти з інших організацій, які поділилися власним досвідом вивчення якості води.


Експерти ДТКР дослідили 10 водних об’єктів у різних районах Кривого Рогу: джерела, скважини, ставки та водосховища. За результатами нашого дослідження лише 2 з цих джерел без спец інструкцій та застережень придатні до нецентралізованого водопостачання після загальної підготовки. Це Карачунівське водосховище, яке і є джерелом питного водопостачання у Кривому Розі, та ставок у північній частині міста. Така вода у надзвичайних умовах потребує загальної схеми підготовки: забір, фільтрування, вугільне кондиціонування, знезараження, використання без довготривалого зберігання. Інші проби води виявилися гіршої якості, посередньої або поганої.


Спільна проблема – це високий вміст розчинених солей, катіонів твердості води. Вода з цих джерел потребує додаткового пом’якшення та використання фільтрів з іонообмінними смолами або катіон-обмінними цеолітами. Такі фільтри доступні для побутових споживачів, наприклад, це вкладиші у фільтри-глечики. Цю воду можна використовувати для санітарно-технічних потреб. Джерело на Юності, яке деякі мешканці міста вважають безпечним, має посередній рівень екологічної безпеки. У воді підвищений вміст нітритів та нітратів, вона потребує спеціальних методів та інструментів очищення, які недоступні у побутових умовах. Цю воду не можна використовувати для питних потреб.


З приводу неглибоких свердловин у приватному секторі Кривого Рогу екологиня ДТКР Анна Амбросова зазначила, що її загальний аналітичний досвід та результати цьогорічного дослідження таких джерел свідчать, що вода з них має високий рівень мінералізації, вміст сполук нітрогену та фосфору і не придатна для задоволення питних потреб навіть у надзвичайних умовах.


Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки та кандидат технічних наук (Мережа підтримки громадських досліджень «Довкола») під час круглого столу зазначив: «Інструменти громадського моніторингу якості вод у надзвичайних умовах є ефективними та можуть допомогти державним та комунальним інституціям сфокусуватися на екологічно-важливих випадках забруднення вод». За допомогою цих систем можна визначити, які водні об’єкти необхідно першочергово досліджувати у атестованих лабораторіях, а які не становлять значних загроз.


Громадський моніторинг якості води (скрініг) не передбачає аналіз вмісту специфічних токсичних неорганічних та органічних сполук, а також рівня бактеріального забруднення. Саме тому ДТКР рекомендують після проведення громадського скрінінгу виконати розгорнутий інструментально-лабораторний аналіз складу та властивостей проб вод (для джерел, які мають потенціал альтернативного водопостачання). Без результатів хімічного та бактеріологічного аналізу вибір методів та інструментів очищення води має загальний рекомендаційний характер. У будь-якому випадку, вода кожного джерела має бути ретельно відфільтрована, кондиціонована вугільним фільтром та знезаражена.


"Масштаб проблеми забруднення прісних вод через військові дії, спровоковані російською агресією, можна оцінити, поглянувши на результати дослідження колег" - говорить Людмила Шестакова з ГО «Флора». Вона розповіла, що мешканці Кіровоградської області мають доступ до чистої питної води лише на рівні 62,8%.


Натомість у Слов’янську Донецької області вже багато років люди не використовують водопровідну воду для пиття, розповіла Капіталіна Пасікова з ГО «Друкарня». Вона зазначила, що ще у 2014 р., коли місто опинилося під окупацією російських найманців, зникло водопостачання, і містяни набирали воду з різних водойм, навіть з фонтану. У 2022 р. почали бурити скважини, проте дослідження якості води з них не проводилися. Адже у місті під час активних бойових дій майже нічого не працювало.


Анна Даниляк з ГО «Екодія» зазначила, що під час їхнього дослідження джерел прісної води у звільнених громадах та громадах, які прийняли велику кількість переселенців, однією з характерних ознак були незадовільні органолептичні (колір, прозорість, смак та запах) показники. Проте це не завжди корелювалося з фізико-хімічним чи бактеріологічним забрудненням. Також вони виявили часті випадки забруднення криниць сполуками азоту. Це стало проблемою і у декількох свердловинах. Мікробіологічне забруднення зустрічалося часто там, де був високий показник нітритів, в такій воді фіксували кишкову паличку.


Обстріли та військова агресія росії поглиблюють проблеми доступу населення до чистої прісної води, в окремих місцевостях України вони вже створили гуманітарну кризу. Подібні дії російської федерації у майбутньому можуть призвести до негативних наслідків для водних об’єктів всього континенту, а не лише України.

Раніше ДТКР розробила загальні рекомендації для очищення води у надзвичайних умовах та за відсутності чистої питної води. Їх можна переглянути тут.



 


Захід та дослідження вод громадською організацією ДТКР проводилися за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (США) (National endowment for democracy) та у рамках проекту у межах Ініціативи з екологічної політики та адвокації, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать організаторам події і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст матеріалу несе виключно ГС «Досить труїти Кривий Ріг».



0 views0 comments
bottom of page