top of page
  • Writer's pictureEPAIU

Найкраща альтернатива лінійній економіці? Про що говорили на форумі з кругової економіки.

28 жовтня у стінах Promprylad.Renovation пройшов міжнародний форум «Кругова економіка для сталого розвитку міст». За результатами обговорень на форумі можна стверджувати, що кругова економіка – це найкраща альтернатива лінійній економіці, яка не лише збільшує шкоду довкіллю, але й має обмежений потенціал через обмеженість ресурсів. Спільними зусиллями подію організували Міжнародний фонд «Відродження» та благодійний фонд «Тепле місто» з Івано-Франківська, із допомогою команди Promprylad.Renovation та за фінансової підтримки Швеції в рамках ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації в Україні (EPAIU).


Участь у форумі взяли представників міських департаментів ЄС, фахівці у питаннях кругової економіки з Німеччини, Словенії, Нідерландів та Швеції, а також українські експерти з ресурсоефективності, зеленого будівництва, енергетики та управління відходами. Особливою була локація проведення форуму – колишній завод з виготовлення газових лічильників Промприлад, який у 2018 році отримав нове життя у вигляді інноваційного центру, майданчика для роботи бізнесу та інститутів громадянського суспільства Promprylad.Renovation. Тоді “Тепле Місто” та нідерландська організація Metabolic за підтримки фонду “Відродження” провели дослідження та розробили візію того, як зробити так, щоб франківський бізнес застосовував принципи кругової економіки. І саме цю роль було відведено Promprylad.Renovation, який може стати прототипом й для інших центрів (торгових, наукових, інноваційних) в Івано-Франківську й інших містах України.


Форум розділили на п’ять панелей, в межах яких говорили:

  • про те як комунікувати перспективи і користь кругової економіки;

  • які знання у цій сфері уже доступні і які варто розвивати;

  • про законодавство та інфрастуктуру, які можуть створювати можливості, але часто стримують впровадження принципів кругової економіки через те, що на етапі формування стратегій не закладали інклюзивний та екосистемний підхід;

  • про підприємництво та бізнес, які лише отримуватимуть користь, якщо відмовлятимуться від принципів лінійної економіки на користь круговій;

  • а також про ресурси, матеріали та управління відходами, поводження з якими потребує виваженого і системного підходу із застосуванням принципу 3R – reduce,мінімізація використання ресурсів і перевага відновлюваних матеріалів; reuse,ефективне та повторне використання речей, та recycle, переробка та відновлення матеріалів й відходів для подальшого користування.


Про перспективи кругової економіки говорили очільники фонду «Відродження» й «Теплого міста» – Олександр Сушко та Ілларіон Павлюк. Онлайн до них приєдналась Катя Сальсбек, заступниця Надзвичайного та Повноважного Посла Швеції в Україні, яка поділилась шведськими державними практиками щодо впровадження принципів кругової економіки.Акцентували на тому, що кругова економіка та загалом захист довкілля потребують у наш час, зокрема потужної та грамотної комунікації. Через роз’яснення принципів кругової економіки, поширення історій успіху та донесення до широкої аудиторії реальної користі (в тому числі і фінансової) від того, що пропонує кругова економіка, ми зможемо сформувати когорту прихильників та мейкерів. Адже зміни на краще відбуватимуться не тоді, коли усі екоактивісти зберуться разом і розв’яжуть проблеми довкілля. І навіть не тоді, коли уряди усіх країн домовляться щодо спільних дій на захист довкілля. Зміни починаються з усвідомленого ставлення до змін клімату та рішень, які до них призводять, і саме тому велику увагу слід приділяти комунікаціям.


«Боротьба за нормальне майбутнє на планеті, навіть не на ідеалістично чистій планеті, а на тій де людство зможе вижити, є не боротьбою з вуглецем або пластиком, а є боротьбою за розум та серця людей.», говорить Ілларіон Павлюк.

Про це також говорив Олександр Сушко, відмічаючи, що “екологічне мислення та діяльність на захист довкілля – це не є «робота для фахівців». Це частина усвідомленої філософії життя.”. І саме цю філософію варто просувати, якщо ми хочемо досягти сталих і довготривалих результатів.


Олександр Сушко та Ілларіон Павлюк


На інших панелях учасники та учасниці обговорювали практичні кейси роботи кругової економіки у своїх сферах, як то міське управління, енергоефективність, зелене будівництво, та управління відходами. Евеліна Фрелаш-Тичиньська, співробітниця Департаменту стратегії та підприємництва Любліна, представила досвід Любліна, якому вдалося включити принципи кругової економіки у стратегію розвитку міста. Вона також відзначила роль комунікації у цих змінах: «Ми ведемо постійний діалог із мешканцями, аби вони замислились про те що місто саме по собі не може багато змінити, без підтримки та участі людей.».


Про інтеграцію природоорієнтованих рішень у стратегії та законодавство говорила Олена Тарасова, проєктна менеджерка Програми розвитку ООН в Україні. Вона розповіла про ініціативу ПРООН, спрямовану на пошук міських проблем та природоорієнтованих рішень для їх подолання. Ініціатива має назву “Сафарі для громад” і була розроблена у 2019 році разом з Агентами Змін та організацією «Зелена Хвиля».


Серед панелістів був і Голова Івано-Франківська Руслан Марцинків, який розповів про те, як місто може співпрацювати з відповідальним бізнесом та інтегрувати принципи кругової економіки у сталий розвиток.



На панелі, присвяченій управлінню відходами, обговорювали приклади таких міст як Любляна та Львів, які малими кроками, але впроваджують концепцію «нуль відходів» силами місцевих активістів. Зокрема у Львові організація «Zero Waste Lviv», проводить дослідження морфології (складу) відходів та розробляє рішення для мінімізації сміття.


Очільниця організації Ірина Миронова розповіла про цікаве дослідження, яке «Zero Waste Lviv» провели в одному з закладів Івано-Франківська: вони дослідили відходи, які заклад продукує за місяць роботи і виявили, що разом зі сміттям до звалищ міста відправляються 155 кг чистого цукру. Як така кількість продукту, придатного для вживання, могла потрапити до смітника? Все виявилось дуже просто – разом із кожною чашкою кави або чаю у закладі подавали два стіки цукру, і більшість цих стіків не використовувались відвідувачами, а відтак, потрапляла до смітника. Розв’язати проблему перевикористання ресурсу, яка до того ж збільшує кількість відходів, що не переробляються і потрапляють на звалища, виявляється можна лише одним коротким питанням «Скільки цукру бажаєте до кави?».


І саме цей приклад можна вважати хорошою ілюстрацією того, як кругова економіка може працювати на користі бізнесу та довкіллю водночас. Адже якби заклад переглянув свої рішення та мінімізував використання цукру, він би зекономив кошти та зменшив кількість відходів, а значить і шкоду довкіллю.


Про Любляну, першу європейську столицю, що почала адаптовувати концепцію «нуль відходів», розповідав Яка Краніч, генеральний секретар Асоціації екологів без кордонів. Досвід Швеції, беззаперечного флагмана у питаннях управління відходами, представив Вейне Віквіст, головний радник асоціації сміттєпереробних компаній Швеції Avfall Sverige.


Інна Підлуська та Ірина Миронова


Говорили також про зелене будівництво та енергоефективність – дві важливі складові кругової економіки в дії. На цій панелі згадали про те, що кругова економіка – це не лише про довкілля, але все ж і про економіку, а значить створення робочих місць і прибуток теж мають бути у фокусі. Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України», говорив про переваги енергоефективності для економіки, яка зараз дуже залежить від наявних ресурсів. Нілс Хейнріх, менеджер компанії Envidatec Group, що розробляє продукти для сталого використання ресурсів, розповів про будівлі energy+, як інструмент зменшення впливу на зміни клімату, які уже проєктуватися у Німеччині.


Завершальна панель була присвячена моделям кругової економіки в закритих системах, таких як громадські простори. Розглядали два приклади – облаштування окремих просторів Івано-Франківська та Promprylad.Renovation. У обох випадках залучення громади міста ще на етапі проєктування простору дозволило врахувати реальні потреби і запити тих, хто ці простори використовуватиме, а значить – правильно розподілити ресурси і спроєктувати задумане максимально ергономічно й практично. Велику увагу приділили і матеріалам. Ксенія Семенова, аналітикиня урбаністичної лабораторії Metalab, розповіла про те які матеріали використовувались при облаштуванні громадських просторів Франківська та у чому перевага одних над іншими, якщо мета – створити життєздатний простір, який підлаштовується під потреби мешканців та стихію. Про Promprylad.Renovation розповів Ніко Шойтен, консультант з питань зелених будівель Metabolic, який був залучений у створення простору.


Інна Підлуська


Підсумовуючи цей день Інна Підлуська відзначила, що кругова економіка поєднує практичність, захист довкілля та, власне, економіку. Її, як і будь-яку іншу позитивну зміну, роблять насамперед спільноти та люди. Саме тому на тому етапі, на якому зараз знаходиться Україна, важливо через комунікації формувати критичну масу тих людей, які далі адвокатуватимуть та впроваджуватимуть кругову економіку:


«Кругову економіку, як і будь-що інше, роблять люди. Це люди, які надихаються і надихають, працюють над речами, які сьогодні можливо ще є новими та незвичними, але які неможливо не робити і які рухатимуть нас вперед наступні десятиліття. Ці люди мають провідну роль у піднятті кругової економіки за межі дискусійних майданчиків у практику. Це організації громадянського суспільства, університети, муніципалітети і громади, соціальні інноватори, кліматичні інвестори, циркулярні прораби, натхненні представники органів місцевого самоврядування й міністерств, яких, я сподіваюсь, ставатиме ще більше у Парламенті. Це науковці і відповідальний бізнес. Люди – це початок, основа і найцінніший ресурс перетворень, яких потребує перехід до принципів кругової економіки.», – посміхаючись говорити Інна Підлуська.


Завершальним акордом стала екскурсія територією Promprylad.Renovation для учасників та учасниць форуму.




Ініціатива з розвитку екологічної політики та адвокації в Україні (EPAIU), що виконується Фондом “Відродження” за підтримки Швеції, підтримує та сприяє впровадженню принципів кругової економіки у найрізноманітніших сферах. Зокрема і проведення цього форуму відбулося завдяки зусиллям благодійного фонду “Тепле місто”, який отримав інституційний грант в межах EPAIU. Марічка Федорук, координаторка програми “Кругова Економіка”, відзначила, що у підготовці форуму “Теплому місту” дуже допомогло мережування з іншими організаціями, зокрема і знайти та запросити багатьох спікерів, які виступали на форумі.


Завдяки накопиченню нових знань та досвідів, чому намагався сприяти цей форум, рано чи пізно стане неможливим заперечувати переваги кругової економіки над лінійною, а найголовніше – її користь для довкілля та якості життя людей.

Переглянути трансляцію форуму можна тут.



1 view0 comments

Comments


bottom of page