top of page
  • Writer's pictureEPAIU

Опале листя у Кривому Розі. Наскільки його спалювання та перегнивання скорочує життя людей

Updated: Jan 25, 2023

Громадська спілка “Досить труїти Кривий Ріг” разом з науковцями спільноти #ECODIIT Максимом Сорокою та Юлією Зеленько проводять “Дослідження місцевих політик сталого поводження з опалим листям”.


А ви знали, що одна година вдихання диму від кучі з листя забирає приблизно 1 год. та 10 хвилин життя?


Дослідники вирішили перевірити, яка шкода опалого листя у різних його станах: зберігається відкрито одразу після листопаду, перегниває та спалюється. Вони оцінили вміст шкідливих речовин для здоров’я людей у лабораторних умовах.

На першому етапі дослідження у Кривому Розі відібрали 15 проб опалого листя., тобто яке не піддавалось перегниванню чи спалюванню. Результати показали, що вміст сполук важких металів у ньому коливається у дуже широких межах та залежить від чинників:

– наявність джерела забруднення (промислового, зокрема); – характер зони зелених насаджень; – видове походження опалого листя.


Таке опале листя у кожній пробі (після усереднення) було визначено на вміст різних форм сполук важких металів: Fe (залізо), Mn (марганець), Pb (свинець), Cd (кадмій), Zn (цинк), Ni (нікель), Cu (мідь) та Co (кобальт). Вміст цих сполук не перевищував допустимих значень, що свідчить про відсутність небезпеки для здоров’я населення.

Згідно Державних санітарних норм, усі досліджувані проби опалого листя з Кривого Рогу слід віднести до малонебезпечних відходів IV класу, які зокрема можуть зберігатися відкрито у вигляді конусоподібної купи. Формально ці відходи без негативних екологічних наслідків можуть бути об’єднані з побутовими в місцях захоронення останніх. Або їх можна використовувати, як ізолюючий матеріал та для різних планувальних робіт при освоєнні територій, або для виробництва корисних продуктів та матеріалів.


Проте дослідження не зупинилося на цьому. Вищенаведена інформація – це результати дослідження одразу після листопаду. Опале листя є речовиною, яка постійно трансформується у навколишньому середовищі (перегниває, змінює свої фізико-хімічні властивості тощо). Необхідно оцінити екологічну безпечність накопичення, зберігання та використання цих відходів на різних етапах.

За результатами дослідження встановлено, що сполуки важких металів у опалому листі можуть накопичуватися, трансформуватися та забруднювати не тільки ґрунти, а також ґрунтові води та атмосферне повітря. Окремої уваги потребує проблема попелу, який утворюється внаслідок спалювання опалого листя. Він містить мінералізовані сполуки важких металів, які у вигляді дрібнодисперсних часточок розвіються – та забруднюють атмосферне повітря.


Таким чином в екосистемах із значним забрудненням, спричиненим людиною, сполуки важких металів не тільки накопичуються, а ще й активно переміщуються у складній системі: від ґрунту до рослини, а вже потім до організмів тварин та людей. На певному етапі сполуки, які містяться в опалому листі, почнуть надходити у ґрунт, забруднюючи його, а вже звідти – до живих організмів. Охорона ґрунтів від забруднення потребує оцінки вмісту різних міграційних форм важких металів.


Аналіз даних під час модельного експерименту зі спалювання опалого листя у сухому та зволоженому стані показав, що у зоні спалювання відбувається значне локальне забруднення атмосферного повітря. Навіть на великих відстанях від «палаючої кучі» (50 – 200 м) спостерігається значне перевищення вмісту забруднюючих речовин у порівнянні з гранично допустимою разовою концентрацією. Перевищення безпечних рівнів зафіксували: діоксид азоту (NO2) у 5,2 разів; оцтовий ангідрид та оцтова кислота до 6,5 разів; феноли до 2,2 разів; формальдегід та ацетон до 1,2 разів; суспендовані речовини до 2,9 разів.


Науковці поставили додатковий експеримент: згруповані проби опалого листя піддали інтенсивному перегниванню у штучних умовах (вологість понад 80 %, температурний режим 20…25 С). В результаті виявили, що процес перегнивання опалого листя супроводжується виділенням різноманітних сполук та закисленням середовища. В свою чергу збільшується кількість рухомих форм сполук металів, які можуть мігрувати у ґрунтові води та живі організми.

Результати досліджень свідчать, що у процесі перегнивання опалого листя зон зелених насаджень Кривого Рогу різко збільшується відносна кількість рухомих форм сполук важких металів. Фактично, природне перегнивання збільшує міграційну активність важких металів у декілька разів: нікелю (Ni) – у 22 рази, свинцю (Pb) – у 18 разів, кадмію (Cd), цинку (Zn), міді (Cu) та кобальту (Co) – у 5 – 8 разів.


Науковці також встановили вплив на здоров’я людини від спалювання листя. Вони дійшли до висновку, що одна година вдихання диму від кучі з листя забирає приблизно 1 год. та 10 хвилин життя. А вдихання диму одну годину в рік протягом 60 років скоротить вік людини на три дні.


Результати досліджень дозволяють зробити декілька висновків:

1) Опале листя, зібране з територій промислових агломерацій, містить сполуки важких металів: залізо, марганець, свинець, кадмій, цинк, нікель, мідь та кобальт.

2) В момент утворення опале листя усіх досліджуваних зон зелених насаджень Кривого Рогу відповідає критеріям екологічної безпеки; вміст сполук важких металів у опалому листі, в період його утворення, не перевищує граничних рівнів екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки. Тому його можна розглядати в якості потенційної сировини для виготовлення різноманітних продуктів та матеріалів.

3) В процесі перегнивання змінюється хімічна реакція середовища опалого листя – зменшується значення рН. Внаслідок цього процесу сполуки важких металів, що містяться у ньому, збільшують свою рухомість та здатність до міграції у навколишньому середовищі.

4) Опале листя, зібране з територій промислових агломерацій, може локально накопичувати сполуки важких металів та внаслідок перегнивання стати джерелом вторинного забруднення ґрунтів та ґрунтових вод. Враховуючи це, необхідно шукати раціональні способи збору та поводження з опалим листям промислових агломерацій. Адже додавання певних реагентів чи створення певного середовища може зменшити ризик забруднення.


Це тільки частина результатів, отриманих у процесі дослідження. Розгорнуті дані та варіанти безпечної утилізації опалого листя «Досить труїти Кривий Ріг» разом із залученими науковцями Максимом Сорокою та Юлією Зеленько представлять по закінченню проекту навесні 2021 р. Учасники проекту проведуть прес-конференцію та зроблять ще ряд публікацій щодо досліджень. Усі анонси та інформація розміщується на фейсбук-сторінці «Досить Труїти Кривий Ріг»: та на сайті організації:.

_____________________________________________________________

Цей проект виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього дослідження і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст несе виключно «Досить труїти Кривий Ріг» та залучені учасники проекту.


1 view0 comments

コメント


bottom of page