top of page
  • Writer's pictureEPAIU

Тиснути на росію і промотувати Україну. Досвід екоактивістів EPAIU на COP27

Щороку увага до теми довкілля зростає. Лісові пожежі, повені, аномально теплі зими та надспекотне літо – усе це є наслідками змін клімату, які ми відчуваємо на собі.


Втім, людство уже не ігнорує проблему. Уряди багатьох країн витрачають мільйони на програми зі скорочення викидів вуглецю та переходять на альтернативні джерела енергії. Активісти тиснуть на великих промисловців та видобувачів, аби ті брали відповідальність за шкоду, якої їхній бізнес наносить природі. Зрештою, щороку представники урядів, бізнесів та громадянського суспільства збираються на Конференції ООН зі зміни клімату (СОР) – найголовнішій кліматичній події світу – аби знайти спільні рішення задля збереження життя планети.


З початком повномасштабного вторгнення росії, Україна була змушена сконцентрувати усі свої ресурси та увагу на боротьбу із ворогом. Але навіть за таких умов ми продовжуємо свій «зелений перехід» і працюємо над реформами, які сприятимуть захисту довкілля в майбутньому; плануємо повоєнне відновлення, яке спиратиметься, зокрема, на принципи сталості й енергонезалежності (яка останнім часом стала актуальною, як ніколи).


І ми продовжуємо нагадувати світу, що російська агресія впливає не лише на Україну. Ще навесні Володимир Зеленський, у своїх зверненнях до урядів інших країн, наголошував: захоплення атомних електростанцій, обстріли заводів важкої промисловості, використання забороненої зброї – усе це матиме наслідки не лише для довкілля України та її сусідів, але й для усього світу.


Тож цьогорічна Конференція ООН зі зміни клімату не могла пройти без обговорення усіх цих питань. СОР27 проходила 6-18 листопада у Шарм-ель-Шейху.


Український павільйон на COР27. Фото: Fayez Nureldine—AFP/Getty Images

Уперше на ній запрацював Український павільйон, де збирались українські активісти, урядовці та стейкхолдери для обговорення кліматичних питань та місця України в них. Щодня його відвідувало близько 300 людей! Серед учасників та учасниць конференції були присутні й інституційні партнери нашої Екологічної Ініціативи (EPAIU) — громадські організації Центр екологічних ініціатив “Екодія”, Кримськотатарський ресурсний центр, Екоклуб, Суспільний проєкт “Еколтава” та Zero Waste Lviv.


“Те, що Україна нарешті отримала свій павільйон — це круто. Це означало, що практично всі з громадського сектору, хто хотів організувати свої події, мали таку можливість. – говорить Юлія Мельник, виконавча директорка ЕколтавиУкраїнське Міністерство захисту довкілля було дуже відкритим до співпраці. Комунікація уряду з громадськістю почалась за кілька місяців до конференції, і це велике досягнення.”


Більшість подій, які проходили в павільйоні, були організовані українськими організаціями та партнерами з інших країн. Українська кліматична мережа зробила дайджест усього важливого, що відбувалось протягом двох тижнів СОР27, з яким можна ознайомитись на їхньому сайті. Ми ж зібрали думки наших грантерів, які відвідали конференцію.


Про те, чим вони займались на цьогорічній COP та як громадянському суспільству використовувати такі комунікаційні майданчики для просування своєї позиції, привертати увагу до того, що робиться заради глобальних цілей на рівні України й комунікувати наші проблеми «на зовні» — розповідають Юлія Мельник (ГО Суспільний проект “Еколтава”, м. Полтава), Наталія Холодова (ГО “Екоклуб”, м. Рівне), Ескендер Барієв (Кримськотатарський ресурсний центр, м. Київ), Ірина Миронова (ГО “Zero Waste Lviv”, м. Львів) та Євгенія Засядько (ГО Центр екологічних ініціатив “Екодія”).


На їхню спільну думку, велику роль в офіційному Українському павільйоні зіграв саме громадський сектор. Безліч українських організацій, зокрема і наші інституційні партнери, проводили в межах павільйону свої події.


Наприклад, Екоклуб провів фандрейзинг на сонячні станції для українських лікарень і обʼєктів критичної інфраструктури. Зусиллями команди Екоклубу та завдяки їхньому партнерству з Global Solar Council (які ще з березня цього року активно підтримуютьУкраїну) кампанія вийшла навіть за межі Українського павільйону. Кампейнерка Екоклубу Наталія Холодова розповіла, що цю кампанію вони задумали уже давно, бо хотіли привезти на COP щось конкретне та актуальне:


“Ми не хотіли просто їхати слухати лекції, спілкуватись з людьми і слідкувати за переговорами. Потрібно було їхати з чимось конкретним і комунікувати конкретні потреби України. І це, власне, моя основна порада іншим активістам — набагато легше знайомитись з людьми і налагоджувати з ними співпрацю, коли є ціль. Нашою ціллю був фандрейзинг на сонячні станції. Ми поділились цією ідеєю із представниками бізнесу, природоохоронцями і громадськими активістами з закордону. Хоч ми і не зібрали багато грошей, у нас зʼявилось декілька потенційних партнерів, які зацікавились цією темою та зборами.”



Інші грантери EPAIU, Кримськотатарський Ресурсний Центр (КТРЦ), будучи єдиною організацією корінного народу України, що має статус спостерігача при Рамковій Конвенції ООН зі зміни клімату, також зміг делегувати своїх представників на СОР27 завдяки фінансовій підтримці Швеції.

Спільно із Міндовкілля України КТРЦ провів сайд-івент на тему впливу російської окупації Криму та повномасштабної збройної агресії на зміну клімату. Вони піднімали такі важливі питання, як: порушення росією Декларації ООН про права корінних народів та Конвенції ООН про біологічну різноманітність, що негативно впливає на становище корінних народів у Криму; виключеність Криму через окупацію із міжнародних екологічних програм; а також про необхідність занесення відповідних питань до міжнародних документів правового та політичного виміру, зокрема, стосовно конвенційної криміналізації екоциду. Детальніше про цей захід можна почитати на сайті КТРЦ.


Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв зауважив, що на таких заходах важливо використовувати усі можливі майданчики для комунікації– основні переговорні заходи, павільйони, сайд-івенти тощо. Пан Екскендер також вважає, що громадським організаціям потрібно тісніше співпрацювати і з МЗС, і з Міндовкілля України: “Аби був не лише Український павільйон, де ми можемо бути представлені, але і щоб мати можливість проводити свої сайд-івенти в рамках самої Конференції.”



Українська громадськість на СОР27 також була представлена у складі міжнародних делегацій. Ірина Миронова, виконавча директорка Zero Waste Lviv, приїхала на конференцію у складі делегації Глобального альянсу за альтернативи сміттєспаленню. Делегація працювала у темі відходів, яка повʼязана із проблемою викидів метану.


Формат роботи делегації, в складі якої була пані Ірина, був надзвичайно продуманим: “Щодня ми мали нараду, на якій домовлялись хто куди йде, хто де виступає, а наприкінці кожного дня підводили підсумки. Я думаю, що такий формат роботи та її координації був би корисний для українських громадських організацій.”


Рішення, яке просувала делегація на СОР27, цілком відповідає концепціям “нуль відходів” та кругової економіки, які з кожним роком стають все більш популярними. Пріоритезуючи роздільний збір та переробку саме органічних відходів можна: зменшити навантаження на сміттєві полігони (і не викидати в атмосферу ще більше метану), виробляти енергію та повернути залишки відходів у якості добрива назад “у поле”. Пані Ірина пояснює: “На глобальному та українському рівні ми побачили, що сфера управління відходами, майже не включена у кліматичний дискурс. Ба більше, вона розглядається окремо від сфери сільського господарства. Наше рішення якраз полягає в тому, щоб ці дві сфери співпрацювали між собою.”



Найбільш досвідченими учасниками СОР, з когорти грантерів EPAIU, була команда Екодії. Вони також провели свої заходи в межах Українського павільйону – чотири лекції на теми продовольчої й енергетичної безпеки, а також про вплив російської агресії в Україні на кліматичну політику Європи. Та навіть маючи неабиякий досвід й експертизу в адвокації, було важко конкурувати за увагу аудиторії:

“Так, до COP треба готуватись заздалегідь, але і не варто забувати, що це 30 тисяч учасників і тисячі заходів, які відбуваються паралельно. – пояснює керівниця відділу клімату ГО Екодія Євгенія ЗасядькоКонкурувати з ними важко, зацікавити аудиторію, достукатись до неї – ще важче. З нашого досвіду організації заходів, добре коли на них є представники різних країн і різних рівнів. Якщо присутні одразу і представники влади, і бізнесу, і громадськості – це зацікавлює аудиторію потенційною дискусією між трьома сторонами. Вони знають, що це буде не однобоке представлення інформації, і може прозвучати щось нове.”


Але організація заходів – це не єдине, чим можна займатися на COP. Основний меседж, який намагалась нести Екодія – війна триває, вона впливає не лише на Україну, а росії не місце на цих переговорах. Бо поки росія продовжує обстрілювати енергетичну інфраструктуру України, створюючи безліч ризиків для енергетичної безпеки усієї Європи, її представники виступають на кліматичній конференції і розповідають, що зміни клімату відбуваються не через антропогенні чинники (серед яких, між іншим, війна). І взагалі, зміни клімату – не проблема.


Тож Екодія активно включалась у “булінг” росії, використовуючи усі можливі способи тиснути на її делегацію та нагадувати іншим учасникам, що країні-агресору – не місце на таких заходах. Але оскільки на платформі СОР не можна проводити політичні акції, або використовувати національні прапори, вони знайшли альтернативні способи:


“На COP є така подія, як Fossil of the day (нагорода від Мережі кліматичних дій, яка присуджуються країнам, що «роблять найбільше, аби досягти найменшого» з точки зору прогресу в боротьбі зі зміною клімату – прим). Наша організація тричі номінувала на неї росію, аби знову ж таки, акцентувати на тому, що вона (не)робить в плані переговорів і кліматичної політики.”



Але все ж, основна ідея СОР27 – це переговори і пошук рішень для зупинки кліматичної кризи. Тож на ній неодмінно присутні високопосадовці, які несуть певні меседжі від імені усієї країни. Екодія радить активістам використовувати це як можливість: “Ми, як громадськість, можемо впливати на українських урядовців, які присутні на конференції – через позиції, зустрічі. На COP дуже легко “впіймати” представників делегації в коридорі і проговорити те, що вам важливо.”

Крім цього, громадськість має активно комунікувати ці переговори. У минулі роки українські медіа майже не писали про COP. Цього року увага зросла, але як і наша русофобія, вона все ще недостатня. Євгенія Засядько вважає, що інтерес до теми кліматичних змін дедалі зростатиме, а тому громадські організації та активісти мають включитись у комунікацію таких подій зі свого боку та пояснювати чому вони важливі та яке місце там займає Україна. Чим, власне, і займались інституційні грантери EPAIU.


Фото взяті зі сторінок гранетрів EPAIU.


Матеріал підготовлено в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за підтримки Швеції.

1 view0 comments

Comments


bottom of page