top of page
  • Writer's pictureEPAIU

Українські активісти проти ядерного тероризму росії

Updated: Jan 25, 2023

Коли 2 квітня українські військові зайшли на територію покинутої російськими окупантами Чорнобильської АЕС, то виявили нечуване. Ми побачили підтвердження, що військові справді окопувались в рудому лісі, варили їжу на зібраних там же дровах і жили в покинутих будинках, наповнених радіоактивним пилом.


Це породило кілька жартів і безліч мемів, але також і важливе питання: якщо російські військові настільки тупі, щоб не усвідомлювати ризики опромінення в Чорнобильській зоні, наскільки гігантською є та небезпека, яку вони несуть для українських ядерних об’єктів, а отже і для Європи?


Хоча Чорнобильська АЕС повернулась під контроль України, найбільша в Європі Запорізька АЕС все ще знаходиться в зоні окупації. Російським військовим вистачило дурості вступити в бій на території АЕС і обстрілювати її приміщення запальними снарядами. Чекати від варварів XXI століття можна будь-чого.


Поки зробити можна небагато: слідкувати за ситуацією, вірити в ЗСУ та українських атомників у Енергодарі, а також доносити правду до світу та міжнародних організацій. Щоб ті, своєю чергою, тисли на росію і вимагали виведення військ з території АЕС.

Міжнародною адвокацією та інформуванням про російську загрозу для ядерної безпеки світу займаються й українські екологічні організації з числа інституційних грантерів Екологічної ініціативи Фонду. «Екодія», «SaveDnipro», «Досить труїти Кривий Ріг» та «Флора» працюють над тим, щоб цивілізований світ не дав варварам зруйнувати ядерні об’єкти.


Про те, що для цього роблять наші грантери, у цьому матеріалі.



Коли 24.02 окупанти захопили Чорнобильську АЕС, саме карта забруднень від SaveDnipro стала джерелом інформації підвищення радіаційного фону в зоні. Військова техніка їздила територією зони, піднімаючи радіоактивний пил. Завдяки моніторингу, який проводили активісти, ЗМІ усього світу дізналися про цю проблему.


Сьогодні як джерело інформації про забруднення, карту SaveEcoBot просуває навіть Міністерство захисту довкілля. Завдяки співпраці з урядовцями, вдалося збільшити кількість точок заміру. Перевірити дані можна як на карті, так і через бот у телеграмі. Усі дані надходять практично в режимі реального часу.


Дані збираються щодня автоматично або вручну фахівцями, навіть у найбільш небезпечних населених пунктах. На сьогодні існує 514 точок замірів по всій країні: 453 державних (МОЗ, Укргідрометцентр та ін.) і 61 громадське (EcoCity, ДТЕК та ін.) джерело даних. На жаль, немає показників безпосередньо з українських атомних станцій та Чорнобильської зони відчуження, але території поблизу них вимірювальні прилади покривають.


Після російського вторгнення на територію України, захоплення та варварських дій на ЧАЕС та ЗАЕС, активісти фіксували погіршення радіаційного фону. Відкриті й доступні дані дозволять вчасно й адекватно реагувати на небезпеку, а також допоможуть уникнути інформаційного вакууму, паніки серед людей тощо.



Питання ядерної небезпеки постало для ініціативи «Досить труїти Кривий Ріг» в ширшому контексті екозлочинів. Від початку війни команда збирає інформацію про злочини проти довкілля, що вчиняє росія в Україні, і саме захоплення АЕС вони розглядають як один із найбільш кричущих прикладів.


Активісти збирають усю доступну інформацію про поводження росіян на ядерних об’єктах, систематизують її та допомагають донести до закордонних аудиторій. В тому числі й через спілкування з іноземними журналістами.


Деякі виклики команда перетворює у можливості. Наприклад, координаторка ініціативи Олена Шафранова була змушена виїхати з України і тимчасово перебуває у Чехії. Але саме це дозволило їй налагодити нові зв’язки у Європі та ще активніше розповідати європейцям про загрозу для українських АЕС. Зараз Олена надає коментарі та публікує матеріали в австрійській пресі, адже саме у Відні розташована штаб-квартира МАГАТЕ, міжнародної організації, що має відповідати за ядерну безпеку.


Також Олена разом з місцевими активістами планує провести під офісом МАГАТЕ акцію прямої дії, щоб привернути іще більше уваги до проблеми. На думку експертів «ДТКР», МАГАТЕ робить недостатньо, адже росіяни взяли в заручники не просто персонал найбільшої в Європі АЕС, але й всю Європу та її безпеку. Відтак, вони вимагають від МАГАТЕ принаймні визнати росію ядерним терористом та докласти всіх зусиль для звільнення станцій.



У місті, де діє найбільша в Україні урановидобувна шахта, екоактивісти добре знають що таке ядерна небезпека. Уже не перший рік «Флора» досліджує наслідки ядерної промисловості для довкілля, моніторить роботу шахт у Кіровоградській області і буквально кричить про усі потенційні небезпеки, що їх несе видобуток урану. Від початку повномасштабного вторгнення росії “Флора” спостерігає за роботою шахт, досліджує стан водних ресурсів та радіаційний фон.


Після перших новин про захоплення росіянами ЧАЕС та обстріли на території станції, команда «Флори» дістала штатний дозиметр та почала робити заміри по місту. Заступниця виконавчої директорки «Флори» Ірина Мунтян пояснює – у перші тижні був ризик, що контролюючі органи працюватимуть з перебоями, або не матимуть доступу до енергопостачання чи стаціонарних постів, які роблять заміри. Саме тому організація вирішила виміряти гамма-фон по всьому місту, пересвідчившись що серйозних загроз немає.


Провівши інформаційну профілактику кропивничанам щодо «ефективності» йодової сітки, «Флора» взялась за перевірку водних ресурсів Кропивницького. У “Флорі” наполягають на тому, що мати доступ до чистої питної води важливо навіть під час війни.


Паралельно в організації спостерігають за роботою урановидобувних шахт. Найкраще «Флора» знайома із проблемами на Інгульській шахті – перебої з постачанням електрики та обстріли міста загрожують зупинкою роботи шахти. Ірина пояснює – якщо шахта «стане», в першу чергу її почне затоплювати вода, постійна циркуляція якої необхідна для роботи підприємства. Ця ж вода витікатиме у ґрунт разом з відходами, забруднюючи підземні води, потрапляючи у річку Інгу, водогін та колодязі в місті. А чай з присмаком урану смакує кепсько в усіх сенсах. Додаткову загрозу становлять викиди радону, які щороку виводять Кропивницький у лідери по онкологічних захворюваннях в Україні. Тому спостереження за роботою шахти та постійний моніторинг якості води у місті – це і є та варта, яку несе зараз «Флора» у рідному місті.



Як і всі ми, від початку повномасштабного вторгнення росії «Екодія» намагалась зрозуміти де пролягає їхній фронт боротьби. На своїх інформаційних майданчиках організація пояснювала чим загрожує захоплення АЕС, пошкодження енергопостачання на станцію та як росія використовує атомну енергетику для посилення свого міжнародного впливу. Окремо організація комунікувала загрози атомної енергетики як такої. Виконавча директорка «Екодії» Наталя Гозак говорить, що навіть в Україні є люди, які пережили Чорнобильську катастрофу і все ще вважають атомну енергетику цілком безпечною та кліматично нейтральною.


Експерти «Екодії» також ініціювали десятки інтерв’ю у закордонних та українських ЗМІ, даючи коментарі по ситуації із захопленням атомних електростанцій. Наталя Гозак пояснює, що тоді було дуже важливо чітко пояснити як саму ситуацію, так і її можливі наслідки для усього світу, аби жодна країна не стояла осторонь. Як кажуть в організації: «Залаштунки нашої щоденної роботи – це зустрічі, зустрічі і ще раз зустрічі».


Загалом ситуацію із захопленням українських АЕС в «Екодії» називають ядерним тероризмом, а російську атомну енергетику – одним з інструментів у війні проти України. У березні організація надіслала відкритий лист до США, Європейського Союзу та інших країн, що співпрацюють із росією у галузі атомної енергетики. Спільно з громадськими організаціями, що входять до коаліції «Енергетичний перехід», вони закликали припинити будь-яке співробітництво з російською державною корпорацією «Росатом» та її дочірніми компаніями, впровадити санкції проти холдингу і його керівництва та заборонити імпорт російського ядерного палива. Таким чином, світові вдасться позбавити росію частки її енергетичного впливу та грошей на озброєння, а на додачу – наблизитись до відмови від небезпечної промисловості.


Ініціатива з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU) здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за підтримки Швеції. Основна мета – розвинути когорту ІГС, інституційно спроможних, із прозорим управлінням, підзвітних, які визнаються у середовищі екологічних організацій, які поширюють цінності чистого і здорового довкілля, які спроможні осмислювати проблеми довкілля та адвокатувати інтеграцію довкіллєвих питань у державні політики і місцеві стратегічні програми розвитку.



2 views0 comments

コメント


bottom of page