Дружківка восени прекрасна – жовті крони дерев, стукіт коліс міського трамвайчика… і їдкий запах спаленого листя. Для багатьох мешканців міста, які живуть у приватних секторах, – це осіння рутина. Опале листя або спалюють, або скидають у відходну яму. Обидва сценарії не лише шкодять довкіллю, але й скорочують життєвий цикл листя. Втім, цього року громада Дружківки отримала здорову та безпечну альтернативу спаленню – компостування. І мова не про скидання листя у компостні ями за горо́дом, а про організований збір та подальше компостування у новеньких контейнерах, які уже за кілька місяців даватимуть органічне добриво.
Контейнери для компостування. Фото: Нова Дружківка
Така можливість з’явилась завдяки організації «Нова Дружківка», яка перемогла у конкурсі грантів для організацій Донбасу від Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» за підтримки Швеції.
«Нова Дружківка» виникла у 2016 році, і мала стати своєрідним магнітом для місцевої молоді, яка виїжджала з Дружківки до більших міст із більшими можливостями. Ідея створити організацію, що займатиметься розвитком міста та слугуватиме громадським простором, виникла у Сергія Пронкіна, голови «Нової Дружківки». У 2016 році він із друзями відвідав урбаністичний хакатон у Слов’янську і надихнувся тим, як облаштовано їхній громадський простір «Теплиця»: «Поспілкувавшись із засновниками і координаторами вирішив, що у Дружківці має бути щось подібне. Бо ж чим ми відрізняємось від Краматорська чи Слов’янська? На перший погляд, може здатись, що там життя бурхливіше, або навчання краще – бо ж у Дружківці немає вищих навчальних закладів III-IV ступені акредитації. Тому молодь й намагалась тікати в інші міста.»
Фото: Нова Дружківка
Сьогодні команда «Нової Дружківки» працює у власному хабі «Халва», де також проводять кінопокази, концерти, дискусії та зустрічі громади міста. Це вільний та відкритий простір, про який знають мешканці та мешканки Дружківки. Також у «Халва хаб» сортують сміття та збирають на утилізацію батарейки, але це не єдиний еко-компонент у роботі організації.
Цього року у «Новій Дружківці» провели стратегічну сесію та розробили новий напрям діяльності – громадська безпека. До цього поняття активісти включили не лише безпеку як таку, але й відчуття захищеності в усіх сферах життя – від доступу до медичної допомоги та якісної освіти, до чистого довкілля. Тому у 2021 році організація подала на розгляд донорів одразу три еко-проєкти.
Серед цих проєктів був і той, що отримав підтримку нашого Фонду: «Компост – друге життя опалого листя». Але ще до подання конкурсної заявки, організація вела перемовини із місцевою владою, аби запровадити таку ініціативу у місті.
«Спочатку ми думали, що перепоною стане ковід. Точніше навіть не перепоною, а відмовкою, аби не впроваджувати щось нове. Бо про який компост може йти мова, коли місцева влада перекидає кошти на купівлю кисневих концентраторів? Але листя продовжують палити. Тому я запропонував запілотувати компостування листя в одному районі – Молоково, і місцева влада, хоч і не виділила кошти, але підтримала цю ініціативу та пообіцяла надати підтримку через комунальні підприємства і техніку, якщо ми знайдемо фінансування», – розповідає Сергій.
Фото: Нова Дружківка
І як ви вже здогадались, це фінансування знайшлось.
З 11 підтриманих проєктів у рамках конкурсу, ініціатива “Нової Дружківки” запрацювала найпершою. Уже в листопаді організація закупила спеціальні контейнери для компостування та навчила відповідального фахівця комунального господарства поводженню з сировиною і налаштуванню процесу. Цей крок потрібен не лише для цього проєкту, але і для подальшої роботи комунального підприємства з опалим листям.
Після цього мешканці пілотного району зібрали опале листя, яке принесли до пунктів прийому, де їх чекала команда «Нової Дружківки». Кожен і кожна, хто здав листя, отримали картку, з якою зможуть повернутись навесні, щоб отримати готовий компост.
«Ми будемо проводити інформаційну кампанію проти паління листя, але також розповідатимемо людям ЩО саме вони отримують у результаті компосту», – пояснює Сергій. Очікується, що це стане зрозумілою альтернативою спалюванню рослинних решток. Перед початком збору листя команда розробила зрозумілу формулу, за якою людина зможе прорахувати, скільки гумусу вона отримає здавши таку-то кількість листя.
Уже зараз «Нова Дружківка» працює з органами самоврядування населення, аби вони розповідали про ініціативу мешканцям Молоково, та поширює інформацію про збір листя серед користувачів соцмереж.
«Ми хочемо працювати публічно, аби люди з інших районів бачили як працює ініціатива у пілотному районі і розуміли, що це може спрацювати і в них уже наступного року», розповідає Сергій Пронкін.
А для тих, хто не зміг долучитися до збору листя у листопаді, Нова Дружківка підготувала поради від фахівців команди, як приготувати компост самостійно. По завершенню основної проєктної діяльності організація продовжує вести інформаційну кампанію у соціальних мережах, пояснюючи шкоду спалення листя. А ми сподіваємось, що наступної осені їх ініціатива пошириться і на інші райони Дружківки.
У червні 2021 року ми оголосили конкурс “Практичні рішення для довкілля в Донецькій і Луганській областях: конкурс малих грантів”, метою якого було підтримати розвиток ідей громадських організацій, спрямованих на подолання довкіллєвих проблем на підконтрольних уряду Україні територіях Донбасу. Учасниками конкурсу стали організації громадянського суспільства, зареєстровані на підконтрольних уряду України територіях Луганської і Донецької областей, які опікуються питаннями захисту довкілля Донбасу. Ми обрали 11 переможців з восьми міст регіону, які займатимуться моніторингом якості води та повітря, аналізуватимуть місцеві політики поводження з відходами, адвокатуватимуть екоорієнтовані практики та рішення у своїх громадах.
Конкурс “Практичні рішення для довкілля в Донецькій і Луганській областях: конкурс малих грантів” проходить в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації в Україні (EPAIU), що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за підтримки Швеції.
Більше про Ініціативу EPAIU – тут.
Commenti