top of page
  • Writer's pictureEPAIU

Що таке екопрофіль громади і навіщо він потрібен? Підсумки презентації та семінару

21-22 червня Екологічна Ініціатива (EPAIU) Фонду провела семінар із формування екопрофілю громади і адаптації до змін клімату. У рамках події також відбулась презентація екопрофілю громади Калушу, який створила ГО “Імпакт центр СХІД.ЮА”. Зустріч проходила у двох містах – Калуші та Івано-Франківську. Огляд двох насичених днів підготувала керівниця Екологічної Ініціативи Тетяна Кухаренко.





Перший день, Калуш


Екопрофіль громади – що це, яким він буває і навіщо він потрібен громаді? Як цей документ застосовувати на практиці для стратегічного розвитку громади і планування відновлення? Про це на прикладі результатів проєкту “Створення екологічного профілю територіальної громади Луганської області” розповіли представники ГО “Імпакт центр СХІД.ЮА” на семінарі у Калуші.



Яна Білоус та Сергій Кудрявцев, експерти ГО “Імпакт центр СХІД.ЮА”


Організація розпочинала проєкт для Рубіжанської територіальної громади ще восени 2021 року (тоді в межах EPAIU було підтримано одинадцять малих проєктів на Луганщині і Донеччині), але втілити результати не судилося через початок повномасштабної агресії росії та окупацію Луганщини. Втративши на фронті свого керівника – Андрія Жидкова, який щиро вболівав за довкілля рідного краю та віддав життя за захист України, команда вирішила на честь полеглого колеги просувати ідею і запропонувала модель екопрофілю і області, куди релокувалася частина однодумців – на Івано-Франківщині.


“Пропозицію прийняли далеко не в усіх громадах, була певна настороженість. Ми були прийшлими, то ж природно, що місцеві люди потребували час, аби придивитися до нових людей, роззнайомитися, – згадує Ольга Жидкова, нова керівниця громадської організації, – Але в Міськраді Калуша – міста, яке на власному досвіді знає що таке промислове забруднення, зацікавилися екопрофілем і відкрилися до співпраці.”



Ольга Жидкова, керівниця “Імпакт центр СХІД.ЮА”


Про детальну структуру екопрофілю (радше, як довідника з екологічних переваг і проблемних питань громади), особливості його інформаційного наповнення, акценти, процес роботи над документом та взаємодію із місцевими органами влади і зацікавленими сторонами – про все і більше були презентації Сергія Кудрявцева, Яни Білоус та Ольги Жидкової – виконавців проєкту.


“Структура екопрофілю – це не догма, а радше конструктор, з деталей якого можна складати той інформаційний документ, який найбільш потрібний для тієї чи іншої громади. Адже громади в Україні є дуже різні, і їхні екологічні потреби наразі визначаються подекуди наслідками воєнних дій. Тому акценти еко-профілю кожна громада може визначати для себе самостійно” – зазначив Сергій Кудрявцев, експерт ГО “Імпакт центр СХІД.ЮА”, доцент Східноукраїнського університету ім. Володимира Даля.




У семінарі взяли участь люди з-понад десяти областей України. Деякі представляли громади, які й досі окуповані росіянами, деякі приїхали з громад, які прийняли найбільше внутрішньо переміщених осіб. Таким чином спектр ідентифікованих пріоритетних довкіллєвих проблем був дуже широким: комусь найважливішими є якість ґрунтів і води для сільгоспробіт, розмінування і відновлення лісосмуг, для інших громад – збереження ПЗФ і туристичної привабливості регіону (це питання, в тому числі стосувалося і південних громад, які постраждали від підриву Каховської ГЕС).


Приклад екопрофілю, орієнтованого на якість і доступність джерел питної води, навела Ірина Мунтян із ГО «Флора» під час презентації результатів проєкту з дослідження і розробки водних профілів громад Кропивниччини (проєкт також виконувався в межах EPAIU за підтримки Швеції).


Ірина Мунтян


Тему використання водних ресурсів продовжили і під час візиту на Домбровський соляний кар’єр в м. Калуші. Місцевий інженер-геолог галургійної лабораторії НДІ основної хімії “НІОХІМ” Юрій Садовий розповів про історію виникнення кар‘єру та перипетії навколо можливостей його використання для громади. Це місце, що знаходиться під постійним моніторингом калуських фахівців, було відображено у SWOT аналізі екопрофілю з обох сторін: і як проблемна точка довкілля, і як можливий інвестиційний потенціал громади, адже вода, що заповнила кар‘єр, є цікавим для науковців і бізнесу розсолом із електролітів калію, натрію, кальцію, магнію тощо різної концентрації на різних глибинах.


“Цікаво те, що є аналіз дій, які призвели до створення кар’єру, поєднується з уже сучасним баченням роботи з такими природними ресурсами. Пізнавальними є й історичні відомості про креативність сільських громад, які розпочали попри несприятливі умови розробляти та торгувати мінеральними добривами… Розповідь була надзвичайно цікава”, – ділиться враженнями одна з учасниць семінару.





Другий день, Івано-Франківськ

Другий день семінару відбувався у знаковому місці – Промприлад Реновація, у м. Івано-Франківську. Говорили про адаптацію міст до зміни клімату. Експертка ГО Екоклуб Ольга Лящук занурила присутніх у тему кліматичних змін – чому це вже зараз практичне питання, а не суто теоретичні міркування.


Що таке оцінка вразливості до зміни клімату та як конвертувати аналіз у план практичних заходів з адаптації територіальної громади. Учасники почули відповіді на такі питання, як: Скільки можуть коштувати громаді заходи з адаптації, і де на це брати кошти? Що таке ПДСЕРК, і як це стосується адаптації громади до зміни клімату? Як інтегрувати підходи Угоди мерів і як діяти, якщо громада не є підписантом Угоди мерів? Як інтегрувати питання зміни клімату у стратегію розвитку громад?


Практичні завдання із формування планів дій із адаптації захопили присутніх, оскільки були спрямовані на актуальні питання: як підготувати населені пункти до аномальної спеки? Як пом’якшити ризики лісових пожеж і посухи? Як зустріти повінь, після якої знову посуха? тощо, – реалії, з якими ми вже зараз стикаємося.




Великий інтерес викликала презентація представниці МетаЛаб, інкубованого проєкту Благодійного фонду “Тепле Місто”, про результати дослідження транспортної поведінки містян щодо вибору способів пересування по місту та транспортної політики Івано-Франківська і, а також дослідження щодо проєктування публічних урбаністичних просторів із врахуванням принципів кругової економіки. Ці дослідження виконувалися в межах EPAIU, і наразі їхні результати знаходять своє втілення у програмах міста і наступних урбаністичних проєктах. «Не може не радувати така активність молодих громадських активістів, які мріють і діють, шукають ресурси для втілення екологічних ініціатив, – зазначила одна з учасниць, – Такі дії локально є важливими у кліматичних питаннях планети, зменшуючи загальну температуру в атмосфері кожен у своєму регіоні. Адже усі кордони умовні і природу потрібно рятувати там, де ти живеш.».



Коли організовуєш захід на Промприладі, обов‘язково плануй екскурсію і спілкування з місцевими “хранителями принципів кругової економіки” – це однозначно надихає. Перше знайомство із Промприладом – це завжди відкриття і захват: виявляється, можливо робити такі ревіталізаційні проєкти, та ще й із застосуванням принципів нуль відходів, кругової економіки! Нашим учасникам особливо припала до душі сортувальна станція на Промприладі – проєкт, який пару років тому був підтриманий програмою “Соціальний капітал” Фонду “Відродження” через краудфандинговий інструмент.





Простір – лаконічний, простий у виконанні, охайний, драйвовий – це також і місце для соціалізації та просування еко-навичок для дорослих і дітей. Відгуки свідчать, що такі практики надихнули і потенційних послідовників серед нашої аудиторії.

Найвищою нагородою для організаторів і спікерів семінару є відгуки учасниць і учасників:


“Еко-профіль, аналітичне дослідження транспортної інфраструктури, популяризація впровадження серед забудовників елементів кругової економіки, оцінка вразливості – те, що вкрай нагально наразі.”


“…Питання заключення “Угоди мера” є актуальним для нашого міста, питання створення “Кліматичного офісу” дуже на часі, як і робота над еко-профілем Тернопільської об’єднаної територіальної громади, адже щороку я спостерігаю за зменшенням паркових територій через нові будівництва. Відсутність озеленення на будинках мешканців наводить сум, обрізка дерев забирає таку бажану тінь влітку і часто призводить до загибелі дерев…”


“Це найдорогоцінніша можливість серед усіх була для мене. Це той досвід, який прагнемо втілити в нашій громаді, так само як і еко-профіль”




***

Захід було проведено в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики і адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за підтримки Швеції.

0 views0 comments

Comments


bottom of page